У Кохавино виникли нові чоловічі та жіночі Марійські конгрегації. їх утворення та діяльність вітали і підтримували Кардинал Ян Пузина з Кракова та Митрополит Андрей Шептицький.

У 1903 році до Кохавино вперше було запрошено Отців Редемптористів, які провадили місії. 15 серпня 1912 року відбулося торжество коронації ікони Матері Божої. Майстер зі Стрия Юзеф Якша виготовив золоті корони надзвичайної краси.

По смерті Яна Тшопінського (8 січня 1931 р.), за дозволом доктора зі столиці Болеслава Твардовського, храм отримали Отці Єзуїти. Першим парохом став Юзеф Бури. У 1937 році відзначили 25-річчя коронації чудотворного образу Матері Божої.

Коли настали часи лихоліть і великої духовної руїни, Отці Єзуїти, рятуючи ікону від більшовиків, вивезли її до Польщі, де вона знаходиться і по сьогодні. Храм і каплицю безбожники знищили та передали під склади льонопункту; сюди заїжджали різною технікою. Цілюще джерело (криничку) засипали сміттям та закидали гранатами . На храмі й каплиці позрізали хрести. В монастирських приміщеннях розмістили інтернат для розумово відсталих дітей. Побожним людям вдалося заховати хрест "Розп’яття” в Гніздичівеькій церкві.

Пройшло півстоліття замовчування і нищення святині. Люди призабули про це святе місце. В 1991 році, коли Україна стала незалежною, храм повернули, але страшенно спустошеним. Дах храму побитий і знищений, заріс мохом, подекуди кущами, а навіть і дрібними деревцями. Стіни без штукатурки, бо під час дощів усередину по стінах затікала вода; де залишилося живе місце, — все в болоті та порохах від льону. Вікна - вибиті, усе поламане. Аж страшно згадувати. З великим запалом місцеві вірні, наскільки це можливо, намагалися навести порядок у цій святині, щоб можна було відправити Службу Божу. Цілий місяць, не покладаючи рук і не шкодуючи сил, працювали тут отці Редемптористи зі Стрия Петро Мірчук та Микола Костюк.

У жовтні 1991 року костел став греко- католицькою святинею. 13 жовтня 1991 року о 17 год. було відкрито церкву. Відправа спочатку відбулася перед дверима храму, потім отці відкрили двері і зайшли до свя¬тині. Богослужіння проходили цілу ніч. 14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці перший раз відправилася Архиєрейська Служба Божа і відбулося освячення храму. На освячення прибули процесії і прочани зі Стрия, Більча, Гніздичева, Руди, Покрівець, Лівчиць. Співав стрийський хор. Директори шкіл із учителями та учнями прибули на це свято. Дівчата та хлопці, одягнені в український стрій, несли процесію і синьо-жовті прапори. 16 серпня 1992 року з міста Жидачева о. Сивик та польський священик разом з вірними урочистим походом принесли короновану ікону Матері Божої Кохавинської роботи невідомого художника (на той час уже покійного). Ця ікона знаходилася довший час в жидачівській церкві. Після Богослужіння похід ішов до каплички, де було відправлено молебень до Матері Божої.

Сьогодні церква і каплиця належать монахам Чину Найсвятішого Ізбавителя Української Греко-Католицької Церкви. Монастирські приміщення відремонтована Силами монахів почищено криничку від хламу та гранат, до речі, ні одна з яких не вибухнула. І знову забилося серце цілющого джерела, яке віками рятувало людей від уся-ких недуг. Дах храму перекрито. Через брак коштів храм ще не відремонтовано, але своєю убогістю він ще більше притягує вірних до себе, бо його прикрашають братиновики, які посвятили своє життя на службу Богові. Ігумен монастиря о. Володимир Мицак, ЧНІ кожного дня відправляє Службу Божу, під час якої вірні мають можливість приступити до сповіді і святого Причастя та очистити свої душі. Отець Володимир Вітовський заснував Братство Матері Божої Неустанної Помочі" Мета його - залучення до частої сповіді і прийняття святого Причастя та, одночасно, випрошення через заступництво Пресвятої Діви Марії ласки доброї смерті.

На храмовий празник Покрови Пресвятої Богородиці до Кохавино прибувають паломники з Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей, щоб звеличити Матір Божу Кохавинську та випросити в Неї особливих ласк чи заступництва в рі-зних потребах. Вже традицією стала молодіжна проща, яку кожного року 22 травня (празник Перенесення мощей св. Миколая) організовують парохи Жидачівського деканату.

Постійні прохання Отців Редемптористів повернути ікону на місце її з’явлення поки що не увінчалися успіхом. А в тім, як сказав ігумен монастиря о. Володимир: ”Ми не впадаємо у відчай. Насправді, Матінка Божа з нами тут, у Кохавино. Вона - скрізь! у кожному куточку храму, відчуваємо її погляд з вікон каплиці; Вона - у кожному промені сонця, який падає на цю святу землю, у молитві найменшого серця”.

30 травня 2000 року з Польщі до Кохавино привезли копію чудотворної ікони. З якими урочистостями і процесією зустріли її! З навколишніх сіл та міст прибули священики разом із вірними, щоб зустріти і поклонитися Матері Божій Кохавинській. Вірні співали пісні.

Ти довгії роки була в забуттю,

Тепер прославилась на всю Україну,

Згадай, Кохавинська Маріє, згадай,

За нас усіх грішних Господа благай.

Багато людей цього дня приступили до сповіді й святого Причастя під час святої Літургії, яку спільно служили українські й польські священики.

Кожного року до нашого храму приходять організованим походом паломники з м. Жидачева та сіл району. 13 листопада 2000 року на честь ювілею Різдва Христового та утворення Стрийської єпархії до Кохавино прибули походом паломники з м. Стрия і навколишніх сіл.

18 лютого 2001 року було освячено ще одну копію чудотворного образу Кохавинської Матері Божої, яку намалювала Миколишин Орися, жителька Гніздичева,. на кошти однієї побожної сім'ї. Цей образ урочисто перенесено до каплички - місця обявлення.

ПОПЕРЕДНЯ СТОРІНКА \ НАСТУПНА СТОРІНКА